Засновник школи онкологів Донеччини, академік Академії медичних наук України (2002), заслужений діяч науки України (1983), Герой України (2002).
Народився 22 квітня 1932 р. у с. Іскра Великоновосілківського району, Донецької області. У 1951р. Григорій Васильович вступив до Сталінського (нині Донецький) медичного інституту. Старанно навчався й серйозно захоплювався хірургією: асистував на операціях, практичні знання здобував на нічних чергуваннях, експериментував у віварії. У 1957р. після інституту Г.В.Бондар отримав призначення в обласну клінічну лікарню, а вже через два роки став завідувачем хірургічного відділення.
Педагогічну діяльність майбутній академік АМН України почав у 1962р. з посади асистента кафедри загальної хірургії і вже через п’ять років захистив кандидатську дисертацію, присвячену одній з найскладніших проблем хірургії — створенню штучного сечового міхура з прямої кишки. З 1967р. Григорій Васильович працює доцентом на кафедрі хірургічних хвороб стоматологічного факультету, а з 1968 р. — завідувачем курсу онкології Донецького медичного інституту. Понад 30 років тому, в 1975р., він організовує в Донецькому медичному інституті кафедру онкології, якою керує донині. Сьогодні — це опорна кафедра Міністерства охорони здоров’я України, знаходиться на базі Донецького обласного протипухлинного центру, генеральним директором якого є Г.В.Бондар.
З безпосередньою участю професора Г.В.Бондаря розроблено та впроваджено в лікувальних закладах України та країн СНД нові методи комбінованого, комплексного і хірургічного лікування хворих із злоякісними новоутвореннями основних локалізацій. Серед них — неоад’ювантне хіміо-променеве лікування раку прямої кишки — сполучення двох етапів променевої терапії з ендолімфатичними курсами фторурацилу, пластичне заміщення сечового міхура після цистектомії, первинно-відновні сфінктерозберігаючі операції при захворюванні на рак прямої кишки; моделювання функції пілоричного жому при дистальній резекції шлунка і гастректомії; відновлення газового міхура і ротація кукси шлунка при проксимальній резекції; мастектомія та розшарування великого грудного м’яза для розширення доступу до підключичних лімфовузлів; внутрішньоартеріальна хіміотерапія при захворюванні на рак шлунка, печінки, прямої кишки, молочної залози.
Григорій Васильович — автор понад 800 друкованих праць, 180 винаходів, під його керівництвом захищено 11 докторів і 28 кандидатів медичних наук. Член редколегій науково-практичних журналів "Онкология" та "Хірургія України".
Герой України (з врученням ордена Держави, 2002). Нагороджений орденом "Знак пошани", орденом Президента України "За заслуги" I,  ІІ і ІІІ ступенів, Грамотами Президії Верховної Ради України, нагрудними знаками "Відмінник охорони здоров’я", "За відмінні успіхи в освіті". У 1998р. нагороджений дипломом Європарламенту за розробку нових методів лікування пухлин внутрішніх органів.

Український видавничий портал